Українці по-новому сплачуватимуть податки: як змінять ставки на зарплати…

Українці по-новому платитимуть податки із зарплат, а оформитися ФОПом замість укладання трудового договору не вдасться. Таку реформу анонсували у комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради.

А ось експерти попереджають: якщо при цьому не запровадити заходів жорсткого контролю, то ситуація може лише погіршитись. У такому разі під загрозою опиняться виплати пенсій, допомог із безробіття і навіть зарплати бюджетників.

Розробляє реформу нардеп від “Слуги народу”, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він ще не встиг зареєструвати законопроєкт, проте анонсував його в інтерв’ю OBOZREVATEL. При цьому опозиційна фракція “Голос” уже оприлюднила свій варіант документа.

Як “слуги” хочуть провести реформу оподаткування зарплат і до чого це призведе, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.Що та як планують змінити?

  • знизити податкове навантаження на зарплати із 37% до 30% ефективної ставки на зарплату (потім щорічно знижувати на 1 відсотковий пункт до 25%);
  • заборонити оформляти співробітників ФОПами;
  • запровадити сімейне декларування;
  • запровадити можливість без реєстрації займатися додатковим заробітком зі сплатою 5% податку.

Все це, як каже Гетманцев, дозволить вивести заробітки з тіні. “Ми зробили все, крім етапу детінізації зарплат. І ми якраз і хотіли для того, щоб детінізувати зарплати, запропонувати бізнесу знизити ефективну ставку оподаткування, але з іншого боку розширити можливості для декларування, запровадити посімейне декларування та запровадити за польською моделлю податок на виведений капітал як опцію для середнього бізнесу із оборотом до 200 млн”, – пояснив нардеп.

Виводити зарплати з тіні дійсно необхідно. Україна посідає перші місця у Європі за рівнем тіньової економіки. Так, у “тіні” мільярди доларів зарплат, з яких не сплачують податки ні до місцевого, ні до державного бюджету, ні до Пенсійного фонду. Як результат,– низькі зарплати бюджетників та пенсії, розмір яких навіть не перевищує фактичного прожиткового мінімуму.

За підрахунками, українські роботодавці щороку недоплачують 150 млрд грн податків із зарплат своїх працівників. І якби вся ця сума йшла до бюджету, то пенсіонери могли б щомісяця отримувати на 1157 грн більше.

Зарплати у тіні – така ж масштабна для української економіки проблема, як контрабанда чи корупція. І боротися з цією проблемою так само складно. Кожен уряд розробляв та втілював свої методи виведення зарплати з тіні.

Із вдалих прикладів можна згадати підвищення мінімалки вдвічі з 1600 до 3200 грн за прем’єрства Володимира Гройсмана (зросли надходження до бюджетів усіх рівнів, скоротився рівень бідності). І невдалий приклад – скорочення ЄСВ майже вдвічі (до 22%) при уряді Арсенія Яценюка. Тоді очікувалося, що зниження надходжень до бюджетів компенсують детінізація та зростання зарплат, але цього не сталося. Роботодавці почали менше платити податків за своїх співробітників, але заощаджені гроші їм не роздали, а залишили у своїх кишенях.

Результат такого зниження ЄСВ – надходження від єдиного соціального внеску у 2016 році зменшилися на 29% – до 131,9 млрд грн.

В Україні переглянуть податки

Тепер же за справу взялися “Слуги народу”. Цього разу реформу вирішили реалізовувати не через уряд, а через профільний парламентський комітет. І скористатись вирішили не цілком успішним прикладом Гройсмана, а практично провальною ідеєю зі зниженням податків.

За рахунок чого зменшать податок і до чого це призведе?

ЄСВ (єдиний соціальний внесок) планують об’єднати з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб). Загалом, як каже Гетманцев, частину надходжень втратять бюджети всіх рівнів (місцевий, державний, Пенсійний фонд). Думки експертів про те, до чого це призведе, розходяться.

Повториться досвід 2016 року, надходження обваляться, а без контролю та зобов’язання платити податки нічого не змінити – так вважає науковиця, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень ім. Птухи при Національній академії наук Лідія Ткаченко.

“Платити податки або не платити – таке питання стояти не може. Це не вибір, це зобов’язання. Ще в ХVІІ столітті економічні уми дійшли висновку, що найважливіша умова: платити мають усі. Податки не платять, бо можуть не платити. А платять, коли неможливо не заплатити. Це не бажання, це обов’язок і він має виконуватися, обговорюватися. Але проблема не у ставках”, – каже Ткаченко.

Вона вважає, що роботодавці просто залишать заощаджені кошти у своїх кишенях. А єдиний шлях для того, щоб вивести зарплатні з тіні: створити умови, за яких роботодавці знають, що у будь-якому разі будуть змушені виконувати свої зобов’язання. Без контролю досягти цього неможливо.

“Ми ж рухаємося в ЄС. Так от у ЄС це чи не найстрашніший злочин – не сплачувати податки. Там це соромно та ганебно! Якщо ми не хочемо стати бідним офшором у Європі, нам потрібно насамперед навчитися платити та збирати податки”, – зазначає Ткаченко.

Олександр Почкун із Baker Tilly дотримується іншої позиції. Він вважає, що зниження податків дозволяє бізнесу виводити зарплати з тіні, але для більш детальної оцінки необхідно ознайомитись із уже готовим законопроєктом.

“Якщо державна система не забезпечує контроль, бізнес завжди знаходить баланс на терезах. З одного боку ризик, з яким стикається через те, що уникає податків. А з іншого – прибуток, який отримує, ухиляючись від податків. Якщо ставка податку буде знижуватися, а ризик залишатиметься колишнім, цілком можливо, що ризик буде вагомішим за прибутки”, – говорить експерт.

Загалом жодна держава не може повноцінно працювати без ефективної податкової системи. Від ухилення від податків страждає і сам бізнес: конкурентне середовище спотворюється, а ті, хто працює в тіні, набувають переваги.

Джерело

Поділитися