Від міста залишилися лише купи цегли.
Мар’їнка – місто, яке потерпало від перших днів війни ще 2014 року. А під час повномасштабного вторгнення його фактично зрівняли із землею. Зараз це унікальна лінія фронту, де російські окупанти не змогли просунутися від 24 лютого 2022 року.
Яка зараз ситуація в місті-привиді та як ЗСУ тримають там оборону – в сюжеті кореспондентки ТСН, яка побувала на передовій.
Хто захищає Мар’їнку: “залізні люди” та десантник, який повернувся з Німеччини
До Мар’їнки можна заїхати лише вночі – це потрібно, щоб не потрапити під ворожий обстріл. Військові кажуть, що міста і його жителів там уже немає.
Десантник 79-го ОДШБ “Джексон” везе журналістів вночі, дорогу сюди він добре знає. Журналістам пропонують заночувати в підвалі. Це – єдине відносно безпечне тут місце.
Військові, які стоять у Мар’їнці, неодноразово потрапляли під обстріли. Десантник “Сокіл” каже, що його сильно посікло уламками, лікар не зміг усі дістати, проте після 16 днів у лікарні він повернувся на передову. Він зазначає, що лікар жартував, що тепер він “залізна людина”.
“Курбаши” працював у цьому місті, коли воно ще було цілим. Тоді саме через Марїнку проходив пункт перетину між окупованою територією та вільною. Він бачив наслідки окупації Донецька, який геть поряд, але навіть не уявляв, що оточення його рідної Волновахи стане ще страшнішим. Там він втратив рідний дім і родину. Захисники кажуть, що їм було б соромно втекти за кордон, як це зробили деякі українці.
Десантник Анатолій війну зустрів за кордоном, проте повернувся, щоб захищати Україну. Він каже, що дізнався про це на роботі і одразу повернувся, хоча й міг цього не робити.
Анатолія весь час підколюють – він пілот квадрокоптерів, і за той рік, що хлопці, а Мар’їнку тримають саме чоловіки, тут, ворог знищив близько двох десятків дронів, якими він керував. Але краще, коли падають дрони, аніж гинуть люди.
Яка ситуація в місті вночі та зранку
Військові кажуть, що в Мар’їнці потрібно постійно ховатися. На чергування саме вилітають нічні дрони-розвідники. Коли російські військові висуваються – це одразу видно.
“Військовий Павло вдивляється в ці монітори цілу ніч, реагуючи на кожне ворушіння. Спочатку все дуже тихо. Ранок усе змінює – тиші більше немає. Навколо нашого ненадійного підвалу сиплються запалювальні боєприпаси. Десь неподалік починає горіти. Наші теж не залишаються в боргу – щось починає палати і на окупованій частині міста”, – каже журналістка ТСН.
Потім російські окупанти ще й самі підпалюють поле – в Мар’їнці горить одночасно у трьох місцях.
“Виходити з підвалу вдень у Мар’їнці практично неможливо, ви бачите, кожен рух легко помітити, але ми проведемо вам екскурсію по Мар’їнці з висоти. Наш повітряний гід по місту, точніше, по тому, що колись було містом, командир роти десантників Юрій на псевдо “Два-нуль-два”. Це ще і його зріст. Він уже знає знищене містечко не гірше за рідний Миколаїв”, – каже кореспондентка ТСН Наталія Нагорна.
Що кажуть захисники міста
Командир роти 79-го ОДШБ Юрій Соболєв каже, що від міста нічого не залишилося. Також тут скрізь знищена російська техніка. З коптера також видно окупований Донецьк.
Хоча від Мар’їнки залишилися часто купи цегли, але головний сержант пояснює – відходити з цих місць навіть небезпечніше для особового складу, аніж лишатися, ховаючись серед руїн, оскільки російська аеророзвідка теж добре працює. Головною зброєю тут стали автомати й міномети. Військові кажуть, що їм вкрай бракує мін.
Українські захисники зазначають, що тут можна померти, проте вони себе налаштовують не на це – а на ліквідацію окупантів і звільнення України.
“За цю добу, яку майже повністю ми провели під землею, мене найбільше дивує – люди можуть пристосуватися до будь-яких умов та їхньої відсутності, воювати там, де це неможливо, і тримати місто, навіть коли вже немає за що вчепитися”, – наголошує Наталія Нагорна.
Передає: ТСН