Я ЙДУ ПО ТЕБЕ !!!

Незнаю де я?

Незнаю хто я?

Неначе сплю…

Неначе я не відчуваю болю.
. . . .

Кричав – не чують.

Мовчав – катують.

За що???

Чому мене?
. . . .

Скажіть мені хоть хтось.

За що я тут воюю?

За що такі терплю я муки?

За те,щоб добре жили ваші внуки?
. . . .

Я борюся за те,

Щоб ви тримались на посадах?

Питаю я себе вже сотий раз,

О ні,прийде усім кінець в свій час!

Пришлю я СМС усім за раз.
. . . .

І знову тиша,

І так що разу,

Як вночі закрию очі

Здається я у воді.
. . . .

Я на самісінькому дні,

Я на дні Океану САМ !

О Боже!

Страшно!!!
. . . .

Не можу я ніяк прорватися,

Крізь темряву страшну.

Я ще живий?

Чи ні…
. . . .
Чи може я ще сплю?

Здається як відкрию очі,

Я попаду у пекло знов,

ЯК СИЛЬНО ЦЬОГО Я НЕХОЧУ!!!
. . . .

Відкрив я очі

І зразу стало радісно в душі,

Я тут не сам!

Я ТУТ НЕ САМ НА ЦЬОМУ ДНІ.

КРИЧУ!!!

Кричу на скільки стане духу,

Я З ПОБРАТИМАМИ…
. . . .

Але на превеликий жаль,

Ми у самісінькому центрі,

У ВОГНІ…

МИ В ІЛОВАЙСЬКОМУ КОТЛІ.
. . . .

Проходить рік,

Вже другий,

Третій рік минає,

Немає звістки…
. . . .

І знов крик Матерів рве небо!

Плачуть хмари!

Вітер стогне!

І розриває звуки дзонів.

За що скажіть???
. . .
Це просто так вам з рук не змити,

Не вдасться стерти кров і біль,

І сльози Українських Матерів,

НЕ ВДАСТЬСЯ!!!
. . . .
Але якрас в цей час,

Десь там далеко,

На Мальдівах,

Накривають столи.

А хтось там просто,

Переводить гроші на офшори.

Здається їм,

Що “жызнь здесь безконечна”.
. . . .
Але це ще не все!!!

Я УКРАЇНЕЦЬ!!!

Це ще не кінець.

. . . .
І тут приходить СМС,

УСІМ ЗА один РАЗ.

Я ЙДУ ПО ТЕБЕ!

І це не втретє,

Це в останній раз !.

 

Follow on Facebook